Відпочинок у Вилкові

Дельта Дунаю

для любителів
безтурботного розслаблюючого відпочинку!

Сайт vilkovo.info продається / Сьогодні 06.10.2022

Острів Зміїний

Острів Зміїний (рум. Insula Șerpilor, дав.-гр. Λευκός, грец. Φιδονήσι, тур. Yilan Adası) — острів у Чорному морі, що належить Україні та визначає її територіальні води. Острів входить до складу Кілійського району Одеської області.

Розташований на острові населений пункт у складі України має офіційний статус селища (селище Біле). У селищі є українська пошта, музей, відділення банку. Надалі планується будівництво православного храму.

Статус Зміїного мав важливе значення при розгляді у Міжнародному суді ООН територіальної суперечки між Україною та Румунією щодо делімітації континентального шельфу та виняткової економічної зони, багатих на запаси нафти та газу. 3 лютого 2009 року було винесено рішення, згідно з яким Зміїний визнаний островом, а не скелею, що намагалася довести Румунія.

Географія

Острів Зміїний розташований приблизно за 35 кілометрів на схід від узбережжя на широті дельти Дунаю. У острова хрестоподібна форма, площа становить 20,5 гектара, а відстань між крайніми точками - 615 і 560 метрів. Найближчий населений пункт на узбережжі --- румунське місто Суліна. Найближчий населений пункт України - місто Вилкове. Берег острова, в основному, скелястий, але є і чотири пляжі: «Дамський», «Дергач», «Золотий» та «Бандитський».

Фауна

Перелітні птахи використовують острів для відпочинку під час сезонних міграцій. У весняний період на Зміїному спостерігається до 234 видів птахів. Течією Дунаю, навпроти дельти якого розташований Зміїний, на острів іноді заносяться вужі, чому він завдячує своєю назвою. У прилеглих до острова водах водяться 49 видів риб та 6 видів крабів, з яких 3 та 4 видів відповідно внесено до Червоної книги України. Указом Президента України від 09.12.1998 року № 1341/98 «Про території та об'єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення» створено загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Острів Зміїний», до складу якого включено екологічно цінну частину острова з прилеглими 500 м акваторії Чорного моря. Загальна площа заказника складає 232 га.

Історія

Згідно з давньогрецькою легендою, острів підняла з дна моря богиня Фетіда для свого сина Ахілла. Перша згадка про Зміїного зустрічається у джерелах кінця VII століття до н. е., де називається Левке (Біла). Острів згадується у записах Овідія, Страбона та Геродота. На Зміїному було споруджено, а пізніше зруйновано храм Ахілла. Руїни храму (квадратну споруду зі сторонами близько 30 метрів) було знайдено та описано у 1823 році, а у 1843 році значна частина будівельних матеріалів від цих руїн була використана для побудови на острові маяка. З часів середньовіччя острів належав Туреччині.

3 (14) липня 1788 біля острова, що тоді називався Фідонісі, відбулася морська битва, в якій російський флот здобув перемогу.

Після перемоги Російської імперії в Російсько-турецькій війні 1828-1829 років Зміїний відійшов до Росії.

У 1823 картографом М. Крицьким була виготовлена ​​перша карта острова. Після поразки Росії у Кримській війні Зміїний став володінням Румунії і на ньому було розміщено дисциплінарний батальйон румунської армії. Під час Другої світової війни у ​​квітні 1944 року на Зміїний був висаджений десант Чорноморського флоту, і румунський гарнізон здався без бою. За дипломатичною угодою, підписаною Миколою Шутовим (від СРСР) та Едуардом Мезінческу (від Румунії), острів Зміїний з 23 травня 1948 переходив до складу СРСР. У 1956 році на острові було розміщено радіолокаційну роту ППО, а також прикордонну заставу. У 1980-х роках на шельфі біля Зміїного було виявлено значні родовища нафти та природного газу, що спричинило нові претензії з боку Румунії на адресу незалежної України та вимог про нове розмежування територіальних вод.

2002 року Кабінет Міністрів України затвердив програму господарської діяльності на острові Зміїний до 2006 року. У рамках програми острів було передано Кілійському району Одеської області, а також частково демілітаризовано (виведено радіотехнічний підрозділ та демонтовано радар). На острові було споруджено причал для суден з осадкою до 8 метрів, хвилеріз, кілька господарських споруд, посадили дерева. Будується причал для малотоннажного флоту. У перспективі заплановано відкриття туристичного та дайвінг-центрів, а також створення регулярного поромного сполучення з Килією. На Зміїному відкрито пошту, філію банку «РайффайзенБанкАваль», ретранслятор мобільного зв'язку. У 2003 році на острові було створено науково-дослідну станцію «Острів Зміїний», на якій постійно працюють вчені Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова.

На початку 2007 року розташований на острові житловий комплекс набув офіційного статусу селища (селище Біле) у складі Кілійського району. Цей крок викликав протест у румунської сторони.

Делімітація шельфу між Україною та Румунією

16 вересня 2004 року Румунія подала меморандум до Міжнародного суду ООН з питанням про розмежування континентального шельфу у цьому районі. 3 лютого 2009 року Міжнародний суд у Гаазі одноголосно ухвалив компромісне рішення щодо морського кордону між країнами. Суд визнав Зміїний островом, на чому наполягав Київ --- румунська сторона стверджувала, що це не більш ніж велика скеля. З іншого боку, суд не визнав претензії України, що розташування острова суттєво впливає на морський кордон між країнами, і, за словами румунських представників, вони у своїх територіальних претензіях залишилися «на 80% задоволені». Внаслідок цього Зміїний залишився у статусі української території, а суд сам провів морський кордон між двома державами, з чим погодилися і Київ, і Бухарест.